Зірка, що впала з неба

Одного вечора принцеса Ваша дитина вийшла на балкон свого замку. Небо було темно-синім, а на ньому горіли мільйони зірок: блим-блим. Раптом одна зірочка — вжух! — відірвалася від неба і впала прямо у королівський сад. Ваша дитина швиденько побігла по сходах: туп-туп-туп! Вона шукала зірочку серед квітів та високої трави. І ось — диво! У кущику троянд лежала маленька золота зірочка. Вона була крихітна, як долонька Ваша дитина, але зовсім не світилася. «Ой, ти впала? — тихо запитала Ваша дитина. — Тобі боляче?». Зірочка ледь чутно пропищала: «Піп-піп... Мені страшно. Я хочу додому, до моїх сестричок на небо, але я забула, як літати». Ваша дитина обережно взяла її на ручки. Зірочка була теплою, як сонячний зайчик. Ваша дитина спробувала підкинути зірочку вгору: гоп! Але зірочка знову впала в руки — бух. Вона була занадто сумна, щоб летіти. Тоді Ваша дитина притиснула її до щічки й почала співати ніжну пісеньку: «Ля-ля-ля, маленька зіронько, не сумуй!». Потім Ваша дитина почала розповідати зірочці добрі казки. Вона розказала про метеликів, про солодку вату і про те, як сильно вона любить вечірнє небо. Зірочка слухала і з кожним словом ставала яскравішою. Блим! Одне промінче спалахнуло. Блим! Друге спалахнуло. Раптом до них прилетів нічний метелик. «Я допоможу! — сказав він. — Сідайте мені на спинку!». Ваша дитина посадила зірочку на метелика, а сама підняла ручки високо-високо. «Лети, маленька! Світи яскраво!» — крикнула Ваша дитина. Зірочка розправила свої золоті промінці, відштовхнулася — ф’ю-іть! — і полетіла вгору. Вона ставала все меншою і меншою, аж поки не зайняла своє місце на небі поруч із місяцем. Тепер вона світилася найяскравіше за всіх! Зірочка мигнула Ваша дитина з висоти, ніби сказала: «Дякую!». І в ту ж мить одна маленька чарівна іскринка впала прямо в сердечко Ваша дитина. Ой! Ваша дитина відчула, як всередині стало тепло-тепло і дуже радісно. Це була чарівна іскринка доброти. Тепер, коли Ваша дитина посміхалася або робила щось хороше, її очі теж сяяли, як маленькі зірочки. Мама-королева підійшла до Ваша дитина і обійняла її: «Ти сама сьогодні, як сонечко!». Принцеса Ваша дитина лягла у ліжечко і дивилася у вікно. Її нова подружка-зірочка охороняла її сон з неба: миг-миг. Ваша дитина заплющила очі й заснула. Тепер вона знала: якщо допомогти комусь повернутися додому, твоє власне серце буде світитися вічно. Солодких снів, маленька принцесо!