Зореліт і таємнича планета
Про казку
Маленький космонавт знаходить у дворі старий зореліт. Він летить на таємничу планету, де дерева ростуть догори ногами, а тварини розмовляють. Їхнє сонце згасає. Герой дізнається що сонце сумує бо йому давно ніхто не говорив добрих слів. Герой говорить сонцю теплі слова і воно знову яскраво засвітилося. Мораль: доброта і добре слово — найсильніша магія.
Початок казки
У звичайному дворі, біля великої пісочниці, стояв справжній зореліт. Він був сріблястий, блискучий і дуже гарний. {child_name} підійшов ближче і тихенько постукав пальчиком по боку: тук-тук-тук! Раптом — рип! — відчинилися маленькі дверцята. {child_name} заглянув усередину, а там було м’яке крісло і багато кольорових вогників. {child_name} сів у крісло, пристебнув пасок і натиснув на велику круглу кнопку. Піп! Зореліт загудів: у-у-у-у! І раптом — ш-ш-шух! — він відірвався від землі та поле...
Щоб прослухати повну казку, створіть безкоштовний акаунт
🎧 Слухати повністю